Про те, що сталося.
2 січня ц.р. у місті Жана-Озень (нафтове мономісто у Мангистауській області на південному заході Казахстану) зібрався мітинг проти підвищення цін на газ.
Через запровадження нового механізму продажу газу через електронні торги газ подорожчав з 50-60 до 110-120 тенге за літр. Або з 0,14 дол. до 0,27 дол. В Україні цей же газ коштує 0,71 долара або втричі дорожче.
Уже в ніч проти 3 січня, коли тільки почалися протести, Президент зреагував. Уряду було дано доручення вжити відповідних заходів. На місце подій було направлено урядову комісію на рівні Віце-Прем'єр-Міністра. Питання було врегульовано. Було ухвалено рішення про повернення ціни на газ до початкового рівня.
Після задоволення вимог мітингувальників у Мангістауській області розпочалися демонстрації з аналогічними вимогами у всіх великих містах країни.
4 січня 2022 року Президент РК Касим-Жомарт Токаєв закликав громадян не піддаватися на провокації на тлі мітингів проти підвищення цін на газ, прагнути до взаємної довіри та діалогу. Президент дав вказівку Уряду РК та місцевій владі знайти мирні форми вирішення проблем шляхом діалогу з усіма зацікавленими сторонами на основі поваги до прав і свобод громадян.
Якщо спочатку мітинги у Західному Казахстані були мирними та висували вимоги соціально-економічного характеру, то учасники подальших масових заворушень не висували будь-яких конкретних економічних і навіть політичних вимог. Вони не мали намірів вести переговори з владою, а були націлені на насильницьке повалення конституційного ладу.
Згодом пов'язані з насильством протести були в Алмати, що знаходиться у зовсім іншій частині Казахстану. Тут склалася найскладніша ситуація. Було захоплено мерію, місцеву резиденцію Президента РК, міські відділення поліції, КНБ, прокуратури, студії низки телерадіокомпаній. Також терористами був захоплений міжнародний аеропорт м. Алмати, де знаходилися літаки місцевих та іноземних авіакомпаній з пасажирами на борту.
Стало очевидним, що Казахстан зіткнувся не просто із соціально-політичними протестами, а з масштабними та добре спланованими терористичними атаками.
Загалом на 7 січня постраждали 748 співробітників поліції та військовослужбовців Національної гвардії. 18 загинуло. Пошкоджено 400 машин, більшість із яких поліцейські.
Усього постраждало понад 1 тис. осіб, 400 госпіталізовано.
За даними на 9 січня ц.р. затримано близько 8 тис. людей.
Зареєстровано 33 випадки нападів на пожежні автомобілі, погашено 75 пожеж.
Збитки лише в Алмати по лінії бізнесу оцінюються в 78 млрд. тенге. (180 млн. дол.).
Заходи, що вжиті державою.
З ночі 5 січня оголошено надзвичайний стан у Мангістауській області та місті Алмати.
При цьому влада не застосовувала зброю проти демонстрантів.
З огляду на подальше загострення ситуації Президент виступає зі зверненням до громадян і заявляє про намір діяти жорстко.
Президент взяв на себе повноваження Голови Ради Безпеки.
І надвечір цього дня режим НП був запроваджений у всій країні.
6 січня відбулося засідання Ради Безпеки, у рамках якого було надано низку конкретних доручень силовим та правоохоронним органам.
Було віддано наказ про початок у країні контртерористичної операції, спрямованої на усунення загроз національній безпеці та захист життя та майна громадян Казахстану.
З огляду на масштаб загроз та, ґрунтуючись на положеннях Договору про колективну безпеку, Президент звертається до ОДКБ за наданням військової допомоги. Правовою основою для розміщення Колективних миротворчих сил ОДКБ є статті 2 та 4 Договору.
Відповідно до статті 2 Договору, абз.2 «У разі виникнення загрози безпеці, територіальній цілісності та суверенітету однієї чи кількох держав – учасниць, або загрози міжнародному миру та безпеці держави – учасники негайно приводитимуть у дію механізм спільних консультацій з метою координації своїх позицій та вжиття заходів для усунення загрози, що виникла».
У мандат миротворчих сил входить охорона стратегічних об'єктів та прикриття казахстанських сил правопорядку.
При цьому до Казахстану прибув миротворчий контингент чисельністю 2,5 тис. осіб із Росії, Вірменії, Таджикистану, Киргизстану та Білорусі.
Президент 7 січня звернувся до народу та чітко сказав, що в Алмати та інших регіонах діють бойовики-терористи.
8 січня було проведено засідання оперативного штабу. Контртерористична операція продовжена.
Подальші дії.
Функціонує контртерористичний штаб на чолі з Президентом.
У рамках режиму НС функціонують комендатури у регіонах. Встановлено блокпости. Усе, що передбачено у рамках законодавства про надзвичайні ситуації.
Здійснюється поквартирний обхід з метою чіткого визначення документування населення та виявлення підозрілих осіб.
Місцевими держорганами вживаються заходи щодо стабілізації забезпечення населення продовольством.
По регіонах розпочалася робота з формування загонів самооборони. Вони охоронятимуть продовольчі та соціальні об'єкти.
У разі дефіциту готівки публікуються списки магазинів, де можливий безготівковий розрахунок. На місцевому рівні підприємці видають харчові продукти під розпис.
Тобто головне – це самоорганізація суспільства. Наявність згуртованості перед загрозою, що зараз постала перед казахстанським суспільством.
11 січня очікуємо на виступ Глави держави з Посланням у Парламенті. Воно має зробити рестарт політичного процесу у країні. Очікується призначення нового складу Уряду.
Очевидно, що Казахстан перейшов у нову реальність, яку ще доведеться усвідомити. Казахстан має намір слідувати заявленій ідеології «держави, що чує». Необхідно будувати більш чіткі механізми зворотного зв'язку влади з населенням, щоб подібні радикальні події більше не відбувалися.
Ми знаємо, що існують різні порівняння подій у Казахстані і з українським Майданом, і з подіями у Білорусі. Але наше глибоке переконання, що з-поміж них не можна ставити знак рівності. Те, що сталося у Казахстані, має абсолютно іншу природу.
Зараз буде розслідування всього, що сталося. Порушено 125 кримінальних справ. Держава забезпечуватиме справедливе розслідування на засадах Верховенства закону.
***
Ми зараз відчуваємо, що в Україні нам співпереживають. На жаль, з'являються окремі інсинуації, націлені на те, щоб внести сумніви у наші довірчі відносини. Є вкидання про «український слід» подій у Казахстані. Але ми бачимо, що компетентні органи України на дані сигнали своєчасно реагують.
Ми вдячні Уряду, МЗС України, Національній гвардії за організацію посиленої охорони Посольства. Це підвищує довіру між країнами та впевненість дипломатів у власній захищеності.
Ми запевняємо, що аналогічно в Казахстані забезпечується безпека та захист іноземних дипломатичних представництв. Ситуацію незабаром стабілізують і жодних змін в економічній політиці та інвестиційному кліматі держави не передбачається. Усі наші зобов'язання зберігаються у повному обсязі.
Країна зараз тільки приходить до тями від того, що сталося. З 9 січня ц.р. відновлені рейси за маршрутом Нур-Султан-Київ-Нур-Султан. З Казахстану повернулося 33 українці. З Києва було відправлено 91 громадянина Казахстану.
Наразі опрацьовується питання повернення близько 116 українських громадян, які залишилися в Алмати. Посольство РК в Україні сприяє їхньому переправленню через Нур-Султан.
10 січня ц.р. Президентом оголошено День жалоби. Прапори держорганів та дипломатичних представництв приспущені.
Це символізує нашу скорботу за тими, хто загинув унаслідок минулих заворушень. Сьогодні казахстанський народ як ніколи єдиний і монолітний. Казахи завжди єдналися перед зовнішньою загрозою. Це відбувається і сьогодні.
Перший Президент-Єлбаси закликав об'єднатися навколо чинного Глави держави. Цей заклик дуже важливий зараз для консолідації суспільства.
Ми бачимо, як в Україні йде хвиля співчуття та співпереживання казахстанському народу! Це ще раз доводить, наскільки ми близькі та споріднені.
Казахська діаспора вже з вечора 9 січня прибуває до Посольства зі словами співчуття.
Ми розраховуємо, що ми зможемо швидко подолати нинішню кризу та знову стати на шлях стабільності та процвітання. Упевнені, що для більшості казахстанців не був і не буде прийнятним шлях екстремізму.
Просимо наших українських колег та партнерів підтримати нас у цей непростий для нашої держави момент!