Першим всеохоплюючим документом в галузі двосторонніх відносин слід вважати Договір між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Казахською Радянською Соціалістичною Республікою, підписаний в Алма-Аті 20 лютого 1991 р. і ратифікований Верховною Радою УРСР 25 червня 1991 р., тобто за два місяці до проголошення нашою державою Незалежності.
Проте, події, які незабаром розгорнулися, поставили на порядок денний нагальну необхідність створення нової договірно-правової бази, яка б регламентувала українсько-казахстанські стосунки як відносини двох суверенних держав.
Протягом короткого часового проміжку було розроблено і підписано кілька двосторонніх угод, і першою серед них стала Угода про співробітництво і взаємодію між Службою безпеки України і Комітетом національної безпеки Республіки Казахстан ( 06.11.1992 р.).
Важливим етапом розвитку договірно-правової бази стали 1994-1997 роки, коли в рамках взаємних візитів президентів наших держав загалом було підписано більше 30 двосторонніх документів, тобто майже половина. Саме в цей період напрацьовувалися основні концептуальні аспекти співробітництва між Україною та Казахстаном, визначалися пріоритети взаємодії, розроблялася законодавча база двосторонніх відносин, в Алмати і в Києві відкрилися дипломатичні місії.
В подальшому поле нормативного забезпечення розширювалося і поглиблювалося, набувало конкретизації, охоплюючи сфери діяльності, які до цього часу не були врегульовані. З метою оптимізації дії двосторонніх документів у травні 2007 р. в Києві пройшов ІІ раунд консультацій експертів зовнішньополітичних відомств наших країн. У підписаному протоколі констатується, що договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 87 міжнародних документів, правда, частина з них на той час не набула чинності, частина припинила свою дію, а частина потребують додаткових консультацій. Загалом, кількість документів значно більша, оскільки експерти не брали до уваги міжрегіональні угоди, меморандуми і протоколи про наміри, документи, підписані між окремими установами.
Із 40 чинних міждержавних договорів базовими документами є Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Казахстан (чинний з 26.12.1994 р.), який прийшов на заміну Договору між УРСР і КазРСР 1991 р., та Договір між Україною та Республікою Казахстан про економічне співробітництво на 1999-2009 рр. (чинний з 22.06.2000 р.) з відповідною Програмою та Заходами до неї, Угода між Урядом України й Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю + Протокол про вилучення з режиму вільної торгівлі від 29.12.1997 р. (чинна з 19.10.1998 р.).
У сфері консульських відносин головними регулюючими документами є Консульський договір між Україною і Республікою Казахстан (набув чинності 21.09.1995 р.), Угода між Україною і Республікою Казахстан про спрощений порядок набуття і припинення громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Казахстан, та громадянами Республіки Казахстан, які постійно проживають в Україні, та запобігання випадкам безгромадянства та подвійного громадянства (набула чинності 08.07.2001 р.). та Угода між Кабінетом Міністрів України й Урядом Республіки Казахстан про взаємні поїздки громадян (набула чинності 21.02.2002 р.).
Крім того, між Україною та Казахстаном на рівні президентів, прем’єр-міністрів, міністрів закордонних справ підписано ще 14 документів, які не мають статусу міжнародних договорів. Також діє 10 угод між областями і містами наших держав.
Окремі питання взаємодії між Україною та Казахстаном регламентуються багатосторонніми угодами, підписаними в рамках СНД.
Зважаючи, що двосторонні відносини динамічно розвиваються, виникає потреба в подальшому розширенні договірно-правової бази, зокрема, більш глибокого регулювання питань економічного співробітництва, розвиток взаємин в гуманітарній сфері. 

Перелік діючих міжнародних договорів
між Україною та Республікою Казахстан 

Перелік документів між Україною та Республікою Казахстан,
що не мають статусу міжнародних договорів 

Перелік документів, підписаних між областями та містами
України та Республіки Казахстан